НАЙГОЛОВНІШЕ ЗА ТИЖДЕНЬ

Відбулося кваліфікаційне оцінювання до Верховного та Антикорупційного судів

Кандидати на посади суддів Верховного Суду та Вищого антикорупційного суду написали кваліфікаційний іспит.

12 листопада кандидати писали анонімне письмове тестування, 14 листопада – практичне завдання.

За підсумками тестування участь у конкурсі до Верховного Суду продовжують:

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду – 104 кандидати на 26 вакантних посад;

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду – 64 кандидати на 16 вакантних посад;

Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду – 54 кандидати на 13 вакантних посад;

Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду –95 кандидатів на 23 вакантних посад.

А також до Вищого антикорупційного суду – 108 кандидатів на 27 вакантних посад і до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду – 48 кандидатів на 12 вакантних посад.

За результатами перевірки практичних робіт будуть визначені переможці, які продовжать участь у конкурсі, із розрахунку три кандидати на одне місце з числа таких, хто набере 60% і більше від 120 можливих балів за цю складову іспиту.

Нагадаємо, Вища кваліфікаційна комісія суддів України 2 серпня 2018 року оголосила другий конкурс на 78 посад суддів Верховного Суду та 39 посад суддів Вищого антикорупційного суду та Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду. Переможців буде визначено на початку 2019 року.

Уряд схвалив законопроект про зміни до порядку нарахування ЄСВ

Кабінет Міністрів України схвалив законопроект про збільшення з 1 січня 2019 року величини бази нарахування єдиного соціального внеску з 15 до 25 мінімальних зарплат (з 55 845, 5 до 104 325 грн).

Міністерство соцполітики, яке розробило проект Закону, пропонує встановити регресивну шкалу розміру ЄСВ для заробітної плати чи доходу, що перевищує максимальну величину:

Від 0,01 – 104 325 (до 25 розмірів МЗП) 22 +;

від 104 325 – 292 110 (від 25 до 70 розмірів МЗП) – 20;

від 292 110 - 625 950 (від 70 до 150 розмірів МЗП) – 17;

від 625 950 – 834 600 (від 150 до 200 розмірів МЗП) – 15;

від 834 600 – 1 126 710 (від 200 до 270 розмірів МЗП) – 10;

від 1 126 710 (понад 270 розмірів МЗП) – 5.

Зберігаються пільги зі сплати ЄСВ для осіб з інвалідністю в межах трьох мінімальних зарплат.

Пропонується посилити вимоги до встановлення системи оплати праці, які передбачають диференціацію зарплати. Зокрема, планують запровадити на рівні Закону принципи диференціації заробітної плати в залежності від складності, кваліфікаційного рівня, умов виконуваних робіт, ступеня відповідальності, професійних, ділових якостей працівника, результатів праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації.

Також пропонується посилити відповідальність за несплату обов’язкових платежів до пенсійного фонду та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування: виключати із реєстрації підприємців-боржників за несплату ЄСВ, а для боржників із сплати ЄСВ до погашення боргу встановити тимчасові обмеження у праві виїзду за межі України, керування транспортними засобами чи полювання.

Окрім того, планується запровадити механізми відшкодування роботодавцями пенсійному фонду витрат на виплату пільгових пенсій на сплату підвищеного ЄСВ за списком № 1: +15, та за списком № 2: +7% і розстрочити заборгованість з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій до 60 місяців.

КСУ перевіряє на конституційність зміни до процесуальних кодексів

15 листопада Велика палата Конституційного Суду України на відкритій частині пленарного засідання у формі усного провадження розглянула справу за конституційним поданням 54 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України пункту 4 § 2 «Прикінцеві положення» розділу 4 Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 3 жовтня 2017 року № 2147–VIII.

Згідно з цими нормами підпункти 11–27, 45 пункту 7 § 1 цього розділу вводяться в дію через три місяці після набрання чинності Законом, не мають зворотної дії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін.

У конституційному поданні стверджується, що в ході ухвалення Закону було порушено процедуру його прийняття, зокрема, недотримано «процедуру попереднього розгляду проектів законів України», а також вимог щодо особистого голосування народних депутатів України, що суперечить статтям 6, 8, 19, 83, 84, 89, 91 Конституції України.

Крім того, у конституційному поданні зазначається, що пункт 4 § 2 «Прикінцеві положення» розділу 4 Закону суперечить статтям 21, 24, 58, 63 Конституції України, оскільки «порушує право на зворотну дію в часі кримінального закону», а заборона застосування норм кримінального процесуального законодавства до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань до введення в дію змін, запроваджених Законом, порушує право підозрюваного та обвинуваченого на захист та рівність у правах громадян.

Олександр Тупицький також повідомив, що в даній справі було надіслано запити до органів державної влади, навчальних закладів, правозахисних організацій та отримано відповідні позиції щодо питань, порушених у конституційному поданні.

Оприлюднено результати національних досліджень про довіру до судової влади

Програма USAID «Нове правосуддя» здійснила чергове коло національних опитувань населення України та правників, які є учасниками судових проваджень, але не працюють в судовій системі. 

Згідно з опитуваннями, рівень довіри суспільства до судової влади демонструє помітне зростання в останні роки – 16% респондентів загальнонаціонального опитування населення визнали, що довіряють повністю чи скоріше довіряють судовій владі, це втричі більше у порівнянні з критично низькими 5% в 2015 році.

21% респондентів висловили позицію нейтрального сприйняття судової влади, вибираючи варіант відповіді «і довіряю, і не довіряю», а 59% респондентів визнали, що скоріше не довіряють чи зовсім не довіряють судовій владі.

Рівень довіри правників до судової влади виріс з 38% в 2017 році до 41% в 2018 році. Тим часом 47% правників виявили довіру окремим судам, де вони здійснюють представництво сторін.

16% респондентів національного опитування населення визнали себе повністю, чи в основному обізнаними про хід судової реформи, проте цей показник помітно виріс в порівнянні з 2017 роком, коли він складав лише 9%.

64% опитаних правників підтримують створення нового Верховного Суду замість старого та вищих спеціалізованих судів, 78% вітають надання можливості претендувати на посаду судді Верховного та Вищого антикорупційного судів адвокатам та 52% вітають такі ж можливості у науковців. Ще 63% правників підтримують надання судам повноважень здійснювати контроль за виконанням судових рішень, а 51% – скасування інституту першого призначення судді на 5 років. В цілому, оцінка окремих положень судової реформи мало змінилася в порівнянні з 2017 роком.

Національне опитування населення України показало, що за останні 24 місяці 9% від усіх респондентів мали досвід участі в судових провадженнях. Це суттєво більше, ніж в минулому році, коли ця частка була лише 5%.

Довіра до судової влади українців, які були учасниками судових засідань, вдвічі більша, ніж загалом в українців, які переважно отримують інформацію про судову владу з новин. Протягом чотирьох років довіра українців-учасників судових проваджень також має тенденцію до збільшення – з 16% у 2015 році до 34% у 2018 році.

60% громадян – учасників судових проваджень погоджуються з тим, що рівень кваліфікації суддів був належним, 63% – з тим, що судді були ввічливі та тактовні. Крім того, 59% визнали, що робота суду була добре організована, а 53% що розгляд справи відбувся своєчасно та без затримок. 54% учасників судових проваджень погодилися з тим, що були відсутні вимоги хабарів та інші корупційні практики, 44% – з тим, що судді ухвалювали справедливі рішення. Здебільшого, ці показники демонструють певні позитивні тенденції, оскільки в 2017 році вони були помітно нижчими.

Сприйняття професійними правниками судової системи України в цілому дещо відрізняється від їхнього сприйняття роботи конкретних судів, де вони здійснюють представництво сторін. 48% опитаних правників вважає, що інформація про судові процедури та хід розгляду справи є доступною та зрозумілою для громадян. 46% правників вважає, що рівень професійної кваліфікації суддів в цілому в Україні є належним, 29% вважає, що судді завжди приймають законні та справедливі рішення, а 20% вважає, що українські громадяни довіряють судам.

Узагальнюючи свої особисті враження від судових проваджень за останні 12 місяців, 61% правників, що є учасниками судових проваджень, вважають, що рівень професійної кваліфікації суддів є належним, а 53% вважають, що судді ухвалюють законні та справедливі рішення. 70% визнають, що судді були ввічливими та коректними з усіма учасниками судових проваджень, а 71% визнає, що були відсутні вимоги хабарів, неофіційних платежів чи інші прояви корупції. Варто зазначити, що ці показники демонструють певні негативні тенденції, оскільки в 2017 році вони були помітно вищими.

Сайт "Українське право"