Козельщинський районний суд Полтавської області

10 вересня 2018, 09:35

Президент вніс до Верховної Ради проект Закону про адвокатуру

Президент України Петро Порошенко вніс до Верховної Ради проект Закону № 9055 «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»

У законопроекті, зокрема, пропонується закріпити за адвокатами такі професійні права додатково до наданих чинним законодавством:

участь у будь-яких слідчих або процесуальних діях, у яких має право брати участь клієнт;

безперешкодний доступ до приміщень судів у робочий час та у час проведення судового засідання у справі, в якій бере участь клієнт адвоката, а також до приміщень судів, органів прокуратури, поліції, Міністерства внутрішніх справ України, правоохоронних органів, установ для попереднього ув'язнення та виконання покарань, органів державної влади у будь-який час, якщо в цих приміщеннях перебуває клієнт;

ідентифікований доступ до всіх державних реєстрів, у тому числі Єдиного реєстру досудового розслідування, Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень та автоматизованої системи документообігу суду;

не розкривати адвокатську таємницю навіть за наявності дозволу клієнта;

використання не заборонених технічних засобів без будь-якого дозволу посадових осіб або суду.

Законопроект закріплює також додаткові гарантії адвокатської діяльності, а саме:

слідчі дії, у тому числі негласні, щодо адвоката можуть здійснюватися лише в межах кримінального провадження, в якому адвокату вручено підозру у вчиненні злочину, і виключно на підставі ухвали слідчого судді апеляційного суду;

недопустимість доказів, пов'язаних із дорученням клієнта;

заборона огляду та обшуку у зв'язку із адвокатською діяльністю;

заборона збору інформації про спілкування між адвокатом (помічником адвоката) і клієнтом, адвокатом і помічником адвоката;

забезпечення безпеки під час здійснення адвокатської діяльності.

Законопроект передбачає новий порядок складення кваліфікаційного іспиту, зокрема кваліфікаційний іспит буде проводитись Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури шляхом складення особою, яка виявила намір стати адвокатом, письмового анонімного тестування. Організація проведення іспиту покладається на кваліфікаційні комісії адвокатів регіону.

У законопроекті закріплюються також вимоги, необхідні для набуття статусу адвоката, зокрема передбачається, що особа, яка виявила намір стати адвокатом, повинна мати вищу юридичну освіту ступеня магістра (або прирівняну до неї вищу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста), стаж роботи як стажера адвоката та/або судді, прокурора, володіти державною мовою та скласти кваліфікаційний іспит з позитивним результатом.

Законопроект скасовує платне стажування після складення кваліфікаційного іспиту та запроваджує механізм отримання професійних знань до складення особою кваліфікаційного іспиту шляхом роботи на посаді помічника адвоката (стажера).

Відповідно до рекомендацій Венеціанської Комісії законопроект на законодавчому рівні визначає зміст принципу «уникнення конфлікту інтересів».

Законопроект передбачає розширення видів адвокатської діяльності. Згідно із рекомендаціями Венеціанської Комісії законопроектом до видів адвокатської діяльності віднесено фідуціарну діяльність та медіацію.

Законопроектом уперше детально врегульовано та визначено чіткі межі (не)сумісництва адвокатської діяльності із іншими видами діяльності та різницю між статусом адвоката та здійсненням адвокатської діяльності. Цьому питанню присвячений окремий Розділ IV законопроекту.

Законопроект визначає дисциплінарні стягнення у прив’язці до конкретних дисциплінарних проступків адвокатів.

У законопроекті визначено коло осіб, які можуть подати скаргу щодо поведінки адвоката.

Нововведенням у проекті є також те, що оскарження рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності зупиняє застосування дисциплінарного стягнення.

У законопроекті чітко визначена структура органів адвокатського самоврядування, які діють на національному та регіональному рівнях, а також організаційні форми адвокатського самоврядування.

Так, законопроект передбачає, що адвокатське самоврядування здійснюється через Національну асоціацію адвокатів України та регіональні палати адвокатів (Автономної Республіки Крим, області, м.Києва, м.Севастополя).

Національна асоціація адвокатів України діє через національні органи адвокатського самоврядування (з'їзд адвокатів України, Рада адвокатів України, Вища кваліфікаційна комісія адвокатури, Вища дисциплінарна комісія адвокатури, Вища ревізійна комісія адвокатури), а регіональна палата адвокатів – через регіональні органи адвокатського самоврядування (конференція адвокатів регіону, рада адвокатів регіону, кваліфікаційна комісія адвокатів регіону, дисциплінарна комісія адвокатів регіону, ревізійна комісія адвокатів регіону).

Тільки Національна асоціація адвокатів України та регіональна палата адвокатів матимуть статус юридичної особи. Національні та регіональні органи адвокатського самоврядування не матимуть такого статусу.

Проектом передбачено утворення замість Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури двох органів – Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури та Вищої дисциплінарної комісії адвокатури.

Окрім того, законопроектом передбачено спрощення участі адвокатів у самоврядуванні – скасування зборів адвокатів (всі адвокати регіону матимуть право на безпосередню участь у конференції адвокатів регіону).

Законопроектом запроваджується бюджетний процес, який передбачає затвердження бюджету адвокатського самоврядування України та бюджету регіональної палати адвокатів.

Розподіл коштів, отриманих від сплати щорічних внесків та плати за складення іспиту, між органами адвокатського самоврядування здійснюватиметься таким чином: 70% – на регіональні органи; 30% – на національні органи, якщо інше не буде затверджено з'їздом адвокатів України.

Верховна Рада розширила права жінок-військослужбовців

Верховна Рада схвалила Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків під час проходження військової служби у Збройних Силах України та інших військових формуваннях»

Законодавчий акт вносить зміни до низки положень Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» та до пункту 269 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України.

Цими змінами і доповненнями надано особам обох статей рівні можливості щодо укладення контракту на проходження військової служби, визначивши, що жінки можуть укладати контракт на проходження військової служби до досягнення граничного віку перебування на військовій службі.

Зазначимо, відповідно до пунктів першого і другого частини першої статті 20 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» контракт на проходження військової служби може укласти жінка у віці від 18 до 40 років. Водночас, такого обмеження для чоловіків не існує. При цьому граничний вік перебування у запасі військовозобов’язаних-жінок (незалежно від присвоєних їм військових звань) становить 50 років.

Однак (на відміну від чоловіків) не враховується присвоєне їм військове звання. Тому Законом також закріплено принцип, за яким жінки мають проходити військову службу на рівних засадах із чоловіками, що включає рівний доступ до посад і військових звань та рівний обсяг відповідальності під час виконання обов’язків військової служби.

Законом скасовано обмеження щодо призначення військовослужбовців-жінок у добовий наряд, відправлення у відрядження і звільнення від проходження зборів.

За незаконний перетин кордону росіянами встановлять кримінальну відповідальність

Верховна Рада прийняла за основу проект Закону «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо відповідальності за незаконне перетинання державного кордону».

Проектом пропонується доповнити Кримінальний кодекс новою статтею 331 «Незаконне перетинання державного кордону» та передбачити кримінальну відповідальність за перетинання державного кордону України особою, яка має громадянство (підданство) держави-агресора, або іншою особою в інтересах держави-агресора, що суперечать національним інтересам України, будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або за документами, що містять недостовірні відомості, у вигляді позбавлення волі на строк до 3-х років.

Те саме діяння, вчинене повторно або групою осіб, передбачає позбавлення волі на строк від 3-х до 5-ти років.

Законом також передбачено кримінальну відповідальність за вищезазначені правопорушення із застосуванням зброї у вигляді позбавлення волі на строк від 5-ти до 8-ми років.

Зазначимо, у січні 2018 року Верховна Рада визнала Російську федерацію агресором.

Завершилися іспити у межах кваліфікаційного оцінювання суддів

30 серпня 2018 року завершено планове проведення іспитів у межах процедури кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаним посадам.

На них мали з’явитися 5 157 суддів місцевих та апеляційних судів. За період з 14 лютого до серпня 2018 року Комісією було проведено 176 окремих стадій іспиту.

З 5 157 суддів для складення іспитів з’явилися 4 742.

Максимальна кількість балів за результатами такого тестування становить 90 балів. За підсумками складення анонімного письмового тестування: від 0 до 45 балів отримали 12 суддів, від 45 до 60 балів отримали 77 суддів, від 60 до 75 балів отримали 633 судді, від 75 до 90 балів отримали 4 020 суддів

Нагадаємо, кваліфікаційне оцінювання складається з таких етапів: тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, іспит, співбесіда за результатами дослідження досьє.

Мін’юст схвалив нові правила перебування в установах виконання покарань

Міністерство юстиції прийняло у новій редакції Правила внутрішнього розпорядку установ виконання покарань.

У новій редакції Правил внутрішнього розпорядку чітко визначено, що засуджені не повинні підлягати жорстокому, нелюдському або такому, що принижує їх гідність, поводженню; розширено перелік послуг, якими можуть користуватися засуджені, зокрема: ремонт побутових текстильних виробів, електропобутової техніки та інших побутових приладів тощо); засуджені мають право брати участь у трудовій діяльності; закріплено право на безпосереднє звернення до адміністрації установи виконання покарань з проханням внести подання щодо умовно-дострокового звільнення від відбування покарання чи щодо заміни не відбутої частини покарання більш м’яким.

Окрім цього, із заборон виключено паління у дисциплінарних ізоляторах, карцерах, приміщеннях камерного типу та одиночних камерах; виключено заборону перебування засуджених на спальних місцях у непередбачений для сну час; змінено окремі аспекти порядку листування.

«Відповідно до міжнародних вимог перегляд кореспонденції, яку відправляють засуджені, здійснюється з письмового дозволу начальника установи виконання покарань на підставі рапорту (клопотання) працівника оперативного підрозділу установи з обов’язковим встановленням строку перегляду кореспонденції. Також при отриманні кореспонденції від засудженого, яку він адресує Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини та його представникам, Європейському суду з прав людини, суду, а також іншим відповідним органам міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна, уповноваженим особам таких міжнародних організацій, прокурору, захиснику у кримінальному провадженні, який здійснює свої повноваження відповідно до статті 45 Кримінального процесуального кодексу України, адміністрація установи виконання покарань видає йому талон-підтвердження», – наголосив заступник Міністра юстиції Денис Чернишов.

З урахуванням поведінки засудженого під час відбування покарання, допущені порушення правил поведінки під час попередніх побачень, а також рекомендацій психолога короткострокові побачення можуть надаватися у відкритих умовах (без суцільного розмежувального скла та переговорного пристрою). Також розширено права засуджених щодо надання телефонних розмов.

Так, у зв’язку з винятковими особистими обставинами (смерть або тяжка хвороба близького родича, що загрожує життю хворого, стихійне лихо, що спричинило значну матеріальну шкоду засудженому або його сім'ї), за погодженням з адміністрацією установи виконання покарань, телефонна розмова може бути надана у будь-який час.

Відтепер засуджені до позбавлення волі, які мають заборгованість за виконавчими документами, зобов’язані працювати в місцях і на роботах, які визначаються адміністрацією колонії, до погашення такої заборгованості.

Серед інших нововведень: засудженим чоловікам дозволяється носити коротку бороду та вуса за умови, що вони відповідають вимогам гігієни; захищено право на приватність у зв’язку із використанням засобів відео нагляду; заборонено встановлювати відеокамери у камерах, в яких проводяться медичні обстеження засуджених, особистий обшук з роздяганням, жилих кімнатах тривалих побачень, а також у лазнях, роздягальнях, душових та туалетних кімнатах; введено поняття «кайданки» замість наручників та закріплено, що застосування кайданків більше ніж 2 години безперервного використання або без послаблення їх тиску заборонено; виключено із переліку спеціальних засобів пластиковий кийок типу «тонфа».

Сайт "Українське право"