Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
В Україні бракує 2400 суддів
В судовій системі України близько 2400 вакансій – це 30% від загальної необхідної кількості суддів.
За словами Голови ВККСУ Сергія Козьякова, ситуація із кадровим наповненням судів надзвичайно серйозна, і дефіцит суддів може зрости.
За прогнозом голови ВККС нестача суддів до кінця року може становити близько 40% від необхідної кількості.
В Україні зараз триває масштабне оцінювання усього суддівського корпусу на відповідність займаним посадам. У ході цього процесу усі судді мають довести не тільки свою професійну придатність, але й доброчесність – що виходить далеко не в усіх.
За першими результатами тестувань та співбесід з суддями першої та другої інстанцій ВККС рекомендує звільнити з судової системи 10% кандидатів. На травень 2018 року повний цикл кваліфікаційних випробувань пройшли близько 1000 з 5700 кандидатів на посади в судах першої та другої інстанцій.
На початку первинного кваліфікаційного оцінювання ще на початку судової реформи близько 1500 суддів відмовилися його проходити і подали у відставку одразу.
ВККСУ призначила співбесіди ще для майже півтори тисячі суддів
У межах кваліфікаційного оцінювання призначено на червень-липень орієнтовний графік проведення співбесід для 1344 суддів, йдеться на сайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
«Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 25 травня 2018 року призначено проведення комп’ютерного тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей для 1344 суддів у межах процедури кваліфікаційного оцінювання, призначеного рішенням Комісії від 01 лютого 2018 року», – йдеться у повідомленні.
У разі проходження психологічного тестування та успішного складення іспиту вказаним суддям буде призначено дату співбесіди з Комісією. З орієнтовним графіком проведення співбесід із суддями можна ознайомитись на сайті Комісії.
Нагадаємо, днями завершується кваліфікаційне оцінювання першої тисячі суддів, друга тисяча розпочне складати морально-психологічне тестування та проходити співбесіди з психологами.
За першими результатами близько 10% суддів оцінювання не пройшли і не відповідають займаній посаді.
Суддів ВАСУ, ВГСУ та ВССУ переводять до апеляційних судів
Вища кваліфікаційна комісія суддів України почала надавати рекомендації на переведення суддів із вищих спеціалізованих судів, які припинили свою діяльність.
Так, Комісія вирішила рекомендувати перевести 22 суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ до апеляційних судів Запорізької, Харківської, Сумської, Одеської, Хмельницької, Дніпропетровської, Житомирської, Кіровоградської, Вінницької областей та апеляційного суду столиці.
Також ВККСУ рекомендувала перевести 15 суддів Вищого адміністративного суду України до Київського, Одеського, Донецького, Вінницького та Львівського окружних адмінсудів, а 32 суддів Вищого господарського суду України – до Господарського суду Києва, Київського апеляційного господарського суду, Апеляційного суду Київської області, Одеського, Донецького, Харківського, Львівського, Дніпропетровського апеляційних господарських судів.
Водночас рішення щодо переведення суддів Верховного Суду України поки не приймалися. Судді Верховного Суду України направили до Комісії звернення, в якому просили відкласти розгляд цього питання на пізніший термін, а саме допоки Конституційний Суд України не перевірить на конституційність питання припинення діяльності ВСУ.
Самі ж судді Верховного Суду України переконані, що на сьогодні відсутні будь-які норми Конституції та законів України стосовно ліквідації Верховного Суду України як судового органу, що має конституційний статус, та є юридичною особою публічного права.
Щодо переведення суддів, то вони вважають, що мають бути переведені відповідно до положень частини третьої статті 82 Закону № 1402-VIII з Верховного Суду України й надалі обіймати аналогічні посади в штаті Верховного Суду.
Набув чинності порядок виконання уповноваженими органами з питань пробації судових рішень про призначення покарання у вигляді штрафу
25 травня набув чинності наказ Міністерства юстиції України від 27 квітня 2018 року № 1301/5, яким затверджено Порядок виконання уповноваженими органами з питань пробації судових рішень про призначення покарання у виді штрафу.
У Порядку визначено, що при виконанні судового рішення на орган пробації покладаються облік засуджених, контроль за строками сплати штрафу засудженими та внесення до суду подань стосовно засуджених, які порушують строки сплати штрафу або ухиляються від сплати штрафу.
Виконання судових рішень здійснюється за місцем проживання засудженого.
Підставою для виконання судового рішення є копія судового рішення та розпорядження суду про його виконання.
У триденний строк орган пробації надсилає до суду, який виніс судове рішення, повідомлення про прийняття судового рішення до виконання, а до підрозділів інформаційної підтримки та координації поліції територіальних органів поліції - повідомлення про засуджену особу.
У день отримання судового рішення засудженому за адресою, зазначеною у судовому рішенні, надсилається повідомлення.
Засуджений зобов’язаний сплатити штраф у місячний строк після набрання судовим рішенням законної сили і повідомити про це орган пробації шляхом пред’явлення документа про сплату штрафу.
Якщо засудженому призначено штраф із розстрочкою виплати певними частинами, він зобов’язаний сплачувати штраф у розмірі та строки, що встановлені судовим рішенням.
У разі якщо штраф призначено як додаткове покарання до позбавлення або обмеження волі, відповідно до пункту 1 частини першої статті 537 Кримінального процесуального кодексу України орган пробації направляє до суду подання про відстрочку виконання судового рішення до відбуття засудженим покарання у виді позбавлення або обмеження волі.
Виконання покарання у виді штрафу припиняється, а засуджений знімається з обліку у зв’язку із:
сплатою штрафу;
заміною несплаченої суми штрафу покаранням у виді громадських, виправних робіт або позбавлення волі;
скасуванням вироку;
застосуванням амністії;
виданням Указу Президента України про помилування;
смертю;
зміною засудженою особою постійного місця проживання.
Велика Палата Верховного Суду вжила заходів для виконання рішень ЄСПЛ
Велика Палата Верховного Суду вжила додаткові заходи індивідуального характеру для виконання рішень Європейського суду з прав людини у справах «Шабельник проти України» і «Шабельник проти України (№ 2)». Про це повідомляє прес-служба суду.
ЄСПЛ встановив порушення Україною Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) під час досудового розслідування та розгляду кримінальної справи заявника. Велика Палата Верховного Суду врахувала правові позиції ЄСПЛ, висловлені у справах «Яременко проти України (№ 2)» і «Морейра Феррейра проти Португалії (№ 2)», та вирішила, що єдиним додатковим заходом індивідуального характеру, який необхідно застосувати на виконання рішень у справах пана Шабельника, є відновлення настільки, наскільки це можливо, попереднього юридичного стану, який заявник мав до порушення Конвенції (restitutio in integrum). Тобто, повний перегляд кримінальної справи в частині інкримінованих заявнику вбивства та розбою, під час розслідування яких ЄСПЛ встановив порушення статті 6 Конвенції.
Велика Палата Верховного Суду вважала за неможливе скасувати чинний вирок щодо заявника у частині злочинів, вчинених ним щодо малолітньої дитини (викрадення, вбивство, захоплення як заручника та наступне вимагання грошей у батьків), оскільки ЄСПЛ не встановив порушень Конвенції під час досудового розслідування та судового розгляду справи у частині цих злочинів.
Задоволення вимог заявника про скасування ухваленого щодо нього вироку у тій частині, в якій ЄСПЛ не встановив жодних порушень Україною Конвенції, буде виходом суду за межі перегляду за виключними обставинами рішень судів, ухвалених на національному рівні, а саме порушенням принципу правової визначеності, який передбачає повагу до принципу остаточності судових рішень.
Уряд ухвалив план дій з реалізації Конвенції ООН про права дитини
Кабінет Міністрів України затвердив Державну соціальну програму "Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини" на період до 2021 року.
Програму розроблено з метою удосконалення державної політики забезпечення та захисту прав дітей, оновлення моделі роботи органів державної влади та органів місцевого самоврядування на всіх рівнях у напрямі дотримання найкращих інтересів дітей відповідно до міжнародних стандартів та пріоритетів Стратегії Ради Європи з прав дитини (2016–2021).
Досягнення цієї мети передбачається шляхом реформування системи забезпечення прав дітей, запровадження партнерських відносин між органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та територіальними громадами.
Однією з ініціатив Міністерства соціальної політики щодо питання відповідального батьківства в рамках виконання програми стало забезпечення кожної новонародженої дитини одноразовою натуральною допомогою «Пакунок малюка».
«Пакунок малюка» міститиме усі першочергові необхідні речі для новонародженої дитини протягом перших місяців її життя. Цей комплект буде додаватися додатково до вже існуючих виплат при народженні дитини.
Іншою ініціативою в рамках програми стане запровадження механізму «Муніципальна няня».
Фінансування послуги догляду за дитиною до трьох років буде запроваджено з першого січня 2019 року. Механізм є прозорим та простим – батьки наймають няню офіційно, самостійно обираючи спеціаліста та визначаючи умови контролю її роботи, а батькам на кінець року буде відшкодовано за кожен місяць роботи няні суму в розмірі прожиткового мінімуму на дітей віком до шести років.
Сайт "Українське право"
_03_03.png)
