Права неповнолітніх у трудових правовідносинах

За загальним правилом, що міститься у ч. 1 ст. 188 КЗпПУ, допускається прийняття на роботу лише тих неповнолітніх осіб, які досягли шістнадцяти років. Щоправда, як виняток, за згодою одного із батьків або особи, що його замінює (усиновлювача чи піклувальника), можуть прийматися на роботу й особи, які досягли п’ятнадцяти років.

Також згідно з ч. 3 ст. 188 КЗпП України допускається прийняття на роботу осіб, яким виповнилося чотирнадцять років при дотриманні наступних умов:

1) прийняттю на роботу у вказаному віці підлягають тільки учні загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних та середніх спеціальних навчальних закладів;

2) такі особи можуть виконувати лише легку роботу, що не заподіє шкоди їхньому здоров’ю;

3) їх робота не повинна порушувати процес навчання та має виконуватися виключно у вільний від навчання час (наприклад, під час літніх канікул);

4) необхідна наявність згоди одного з батьків або особи, що їх замінює.

ПРИ УКЛАДЕННІ ТРУДОВОГО ДОГОВОРУ З НЕПОВНОЛІТНІМ ДОДЕРЖАННЯ ПИСЬМОВОЇ ФОРМИ ДОГОВОРУ Є ОБОВ’ЯЗКОВОЮ УМОВОЮ ДЛЯ РОБОТОДАВЦЯ (СТ. 24 КЗПП УКРАЇНИ).

Згідно з ч. 3 ст. 26 КЗпП України для осіб, які не досягли 18 років, випробувальний термін при прийнятті на роботу не встановлюється.

Усі неповнолітні особи приймаються на роботу лише після попереднього медичного огляду і в подальшому, до досягнення двадцяти одного року, щороку підлягають обов’язковому медичному оглядові (ст. 191 КЗпП).

У разі наявності неповнолітніх працівників підприємства, установи та організації відповідно до ст. 189 КЗпП України повинні вести спеціальний облік працівників, які не досягли вісімнадцяти років, із зазначенням дати їх народження.

Відповідно до ст. 192 КЗпП України забороняється залучати неповнолітніх працівників до нічних, надурочних робіт і робіт у вихідні дні.

Джерело: km.dsp.gov.ua