Підсумки тижня: головні події

 Набув чинності Закон про розгляд справ за участю присяжних

Суди можуть поновити розгляд справ, у яких раніше брали участь народні засідателі. Це передбачено Законом № 1847-VIII "Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України щодо розгляду справ за участю присяжних", який набув чинності 11 березня.

Ним встановлюється, що у випадках, встановлених Цивільним процесуальним кодексом, цивільні справи у судах першої інстанції розглядаються колегією у складі одного судді і двох присяжних, які при здійсненні правосуддя користуються всіма правами судді.

Це положення також застосовується до справ, судовий розгляд яких було розпочато за участю народних засідателів, але не закінчено у зв'язку зі змінами до Конституції.

Після набрання чинності цим Законом, тобто з 11 березня, особи, які брали участь у судових справах як народні засідателі, вважаються присяжними.

Таким чином, суди можуть продовжити розгляд раніше розпочатих справ про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи; визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою; усиновлення; надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку; примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу.

З’їзд суддів обрав чотирьох із шести членів Вищої ради правосуддя

Дводенний з'їзд суддів України зміг обрати чотирьох із шести членів Вищої ради правосуддя і оголосив перерву в роботі.

Всього делегати з’їзду шляхом таємного голосування обирали членів Вищої ради правосуддя з-поміж 24 кандидатів.

У перший день з’їзд обрав до Вищої ради правосуддя суддю апеляційного суду Києва Миколу Худика і суддю Київського апеляційного господарського суду Віктора Шапрана, а наступного дня ще двох членів - суддю апеляційного суду Одеської області Ігоря Артеменка та суддю апеляційного суду Волинської області Андрія Овсієнка.

З-поміж решти кандидатів жоден не отримав необхідної кількості голосів, тому втретє голосування не проводили, а вирішили заново провести конкурс на заповнення вакантних посад.

Як пояснили у Раді суддів, у Вищій раді правосуддя оголосять про новий відбір кандидатів. Який триватиме 45 днів. Взяти участь у конкурсі зможуть як нові кандидати, так і ті судді, які до цього вже висували свої кандидатури.

Дату проведення наступного етапу XIV позачергового з'їзду суддів України обіцяють оголосити додатково.

Парламент вніс зміни до Кримінального процесуального кодексу України

Верховна Рада України прийняла Закон «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення механізмів забезпечення завдань кримінального провадження».

Прийнятий у першому читанні законопроект передбачав, що строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження не зараховуватиметься до загального строку досудового розслідування. Збільшується до вісімнадцяти місяців максимально допустимий строк тримання під вартою, коли йдеться особливо тяжкі злочини, і допускається можливість продовження до вісімнадцяти місяців строку досудового розслідування у провадженні про особливо тяжкі злочини у спеціальному досудовому розслідуванні. Також встановлювалася можливість виклику особи до суду через публікування в засобах масової інформації розповсюдження та на офіційному веб-сайті органу, що здійснює досудове розслідування, повістки про виклик.

Остаточна редакція закону, за яку проголосували народні депутати, поки невідома, однак, за словами парламентарів, у законі вилучено норми про збільшення строків тримання під вартою та досудового розслідування, а також про вручення повістки через ЗМІ.

Крім того, змінами до Кримінального процесуального кодексу передбачено, що прокуратура продовжує слідство у розпочатих кримінальних провадженнях до початку роботи Державного бюро розслідувань.

Варто зазначити, що з приводу цих змін було багато дискусій у професійних колах. Адвокатська спільнота звернеться до Президента застосувати право вето до прийнятого закону. Однак у Генеральній прокуратурі запевняють, що зміни лише допоможуть засудити високопосадовців, які переховуються від слідства, і жодним чином не вплинуть на права звичайних громадян.

У ВККСУ повідомили, коли завершать перевірку практичних робіт кандидатів у Верховний Суд

Голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Сергій Козьяков повідомив, що перевірка практичних робіт завершиться на наступному тижні.

Водночас член Комісії Анастасія Заріцька заявила, що результатів перевірки практичних робіт слід очікувати до кінця березня. Вона пояснила, що на відміну від тестування, перевірку практичного завдання здійснюють члени Комісії, що потребує значно більшого часу.

Всі 500 практичних робіт кандидатів було відскановано, і члени Комісії перевіряють їх з екрану, повідомили у Комісії.

Тим часом Президент закликав громадськість звернути увагу на процес формування Верховного Суду. Президент підкреслив, що ті, хто не може пояснити джерела походження своїх доходів і своїх статків, не мають права бути суддями.

Зауважимо, що Громадська рада доброчесності зможе долучитися до проведення конкурсного відбору на етапі співбесід. Зокрема, активісти матимуть право надати свій висновок на відповідність кандидата критеріям професійної етики та доброчесності. Якщо висновок громадської ради буде негативним, то члени Вищої кваліфікаційної комісії шляхом голосування вирішуватимуть, чи може такий кандидат бути призначений у Верховний Суд.

Вища рада правосуддя вперше дала згоду на арешт судді

Вища рада правосуддя надала згоду на застосування до судді Суворовського районного суду Одеси запобіжного заходу у вигляді утримання під вартою, задовольнивши подання першого заступника Генерального прокурора України.

Суддю Суворовського районного суду Одеси Костянтина Бобовського підозрюють у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу України (надання неправомірної вигоди за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданої йому влади та одержання неправомірної вигоди, вчиненої особою, яка займає відповідальне становище, за попередньою змовою групою осіб).

Вища рада правосуддя дійшла висновку, що подання заступника Генерального прокурора України містять обґрунтування, достатні для надання згоди на утримання судді під вартою, при цьому порушень гарантій незалежності судді не виявлено.

Варто зазначити, що це вперше Вища рада правосуддя дозволила заарештувати суддю.

Відповідно до статті 126 Конституції України без згоди Вищої ради правосуддя суддю не може бути затримано або утримувано під вартою чи арештом до винесення обвинувального вироку судом, за винятком затримання судді під час або відразу ж після вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Згідно із частиною другою статті 58 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» подання про надання згоди на затримання судді, утримання його під вартою чи арештом вноситься на розгляд Вищої ради правосуддя Генеральним прокурором або його заступником. Подання про надання згоди на затримання, утримання під вартою чи арешт судді повинно відповідати вимогам, встановленим КПК України, при цьому щодо кожного виду запобіжного заходу подається окреме подання.