Судді Козельщинського районного суду узагальнили практику розгляду клопотань про обрання, продовження, зміну та скасування запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою та домашнього арешту за 2018-перше півріччя 2019 року

За досліджуваний період слідчими суддями суду винесено 1 ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (60 днів) та 3 ухвали про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту (у нічний час). 

Зазначених запобіжних заходів під час судового розгляду не застосовувалось.

1. Мотивування слідчим суддею обгрунтованості підозри та наявності/відсутності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а також про реалізацію слідчим суддею права заслухати свідка чи дослідити матеріали під час розгляду клопотання сторони обвинувачення про обрання запобіжних заходів 

- На жаль, у досліджуваних судових рішеннях щодо домашнього арешту повністю відсутнє мотивування обгрунтованості підозри. Так слідчий суддя лише обмежується стандартною фразою на кшталт: «Далі встановлено, що підозрюваний ….обгрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ст….КК України, за яке передбачено покарання….».

В ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою  слідчий суддя обмежився лише переліком доказів без будь-якого їх аналізу.

- Під час розгляду зазначених справ слідчим суддею не допитувалися свідки, клопотань про такий допит не заявлялось.

- Під час розгляду зазначених справ додаткові матеріали не досліджувалися у зв’язку із відсутністю таких клопотань.

2. Підстави для зміни судом запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (домашнього арешту) на більш м’який запобіжний захід.

         Клопотань про зміну виду запобіжного заходу слідчими суддями чи судом не розглядалось.

3. Підстави для відмови у застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (домашнього арешту).

         Всі клопотання задоволено, окрім однієї справи . Клопотання про цілодобовий домашній арешт задоволено частково, в частині нічного домашнього арешту. Часткова відмова мотивована тим, що підозрюваний самостійно проживає у житловому будинку і існує лише на кошти, які отримує від неофіційного тимчасового заробітку, має мінімальний запас продуктів харчування.

4. Особливості обрання запобіжних заходів щодо окремих категорій осіб.

         Зазначені клопотання та справи відсутні.

5. Причини порушення строків розгляду клопотань про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (домашнього арешту) та практика реагування слідчого судді (суду) на факти зловживання сторонами своїми правами з метою затягування часу розгляду клопотання.

Порушення строків та факти зловживань правами – відсутні.

Щодо рішення Конституційного Суду України від 13.06.2019 року №4-р/2019

         На даний час, в суді відсутні випадки апеляційного оскарження ухвали суду про продовження строку тримання під вартою, постановленої під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.

         В той же час, слід зауважити на проблемні питання, які можуть виникнути в таких випадках:

1. Який склад матеріалів необхідно направляти до суду апеляційної інстанції? Копії чи оригінали? Є цілком очевидним, що захисники будуть наполягати на дослідженні оригіналів всіх матеріалів, що є в провадженні суду.
2. Якщо все судове провадження буде направлено до суду апеляційної інстанції, то яке процесуальне рішення приймати суду першої інстанції щодо подальшого розгляду кримінального провадження?

Є цілком очевидним, що обвинувачені та захисники будуть кожні 2 місяці оскаржувати всі ухвали про продовження строку запобіжного заходу. Яким чином, суду першої інстанції розглядати справу?

Щодо рішення Конституційного Суду України від 25.06.2019 року №7-р/2019

Проблемних питань не виникає. Є цілком зрозумілим, що безальтернативний запобіжний захід у виді тримання під вартою суперечив як Конституції України та і ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини.

За повідомленням прес - служби суду